Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села. Вх. Зн. 3.
Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. Вх. Пч. II. 7. Вх. Зн. 43. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. Вх. Пч. II. 36. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Желех. Ум. біличка.
Джиґи́ря, -рі, ж. Горло съ легкими и печенью у овцы. О. 1862. V. Кух. 37.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Индичня 2, -ні́, ж. соб. Индюки.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Оклонити Cм. оклоняти.
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Утиратися, -раюся, -єшся, сов. в. утертися, утруся, -решся, гл. 1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися. Макс. 2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась. Св. Л. 39.