Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боргувати, -гую, -єш, гл. 1) Давать въ долгъ; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. Чуб. V. 1094. 2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку. Грин. ІІІ. 575.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Княженецький, -а, -е. Княжескій. Княженецькі замки. K. ЧР. 220.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Платитися, -чу́ся, -тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться. Ном. № 9688.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Хахульки Cм. хахольки.
Цвітли мн. Годъ кушанья: сваренная свекла съ хрѣномъ и квасомъ, ѣдятъ вмѣстѣ съ мясомъ. МУК. I. 97.