Булькатий, -а, -е. = банькатий. Диякон...., витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса.
В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Підторкувати, -кую, -єш, сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу.
Позернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Уродить съ хорошимъ зерномъ. Добре ж, як позерниться добре гречка.
Солодкий, -а, -е. 1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.
2) Пріятный.
3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку!
4) солодке зі́лля. Раст. Inulta Helenium. Ум. солоденький, солоде́сенький.
Сотня, -ні, ж.
1) Сотня, сто штукъ.
2) Часть козацкаго полка.
3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми.