Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Макс. 2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові. К. ЧР. 74. 3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 37. 4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды. Грин. ІІ. 86. 5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ. Херс. 6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7.
Добу́ток, -тку, м. Пріобрѣтеніе. Добу́тки. Приплодъ (ягнята, телята). Шух. І. 36.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Куширь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Левиц. Пов. 109. Бодай тая річка куширем заросла. Н. п.
Міркува́тися, -куюся, -єшся, гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться.
Пльондратися, -раюся, -єшся, гл. Шлепать, идти по водѣ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Скидатися 1, -даюся, -єшся, сов. в. ски́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться (деньгами), сдѣлать складчину. І скинулись по копійці, купили ще й горілки. Чуб. V. 1048. 2)чим. Обращаться, обратиться во что. Скидайсь ти, Домно, гадюкою, а я білим каменем стану. нар. ск. Підем, сестро, в дуброву, скинемося травою. Чуб. V. 918. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла, скинулася сивою зизулькою, у вишневім саду сіла. Мет. 256. 3)очима. Взглядывать другъ на друга. Він нахилився підіймати, а я й собі.... скинулись близько очима. Г. Барв. 66. 4)на ко́го. Быть похожимъ, походить на. Він так скидається на когось, та ніяк не згадаю на кого це. Кіев., Под. г.г. Вона на тебе трохи скинулась.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Н. п. Черн. у.
Шпурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Бросать (чѣмъ). Чого ти шпурляєшся? Лохв. у.