Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аця́! аця́! меж. Крикъ, чтобы созвать свиней. Звенигор. у.
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Жґринджа́тися, -джа́юся, -єшся, гл. Ссориться. Жґринджаться отець і мати. Вх. Лем. 413.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.
Сватба, -би, ж. соб. Всѣ участвующіе въ свадебномъ обрядѣ, за исключеніемъ новобрачныхъ и ихъ родителей. Вх. Лем.
Тридцятеро числ. Тридцать душъ, штукъ. Тридцятеро й троє на подвір'ячко твоє. Чуб. У тридцятеро. Въ тридцать разъ. Та взяла вже тепер шовку у тридцятеро, чи що, та й обмотала знов. Рудч. Ск. II. 70.
Увіщати, -ща́ю, -єш, гл. Увѣщевать. А вслід летить янголь його та його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.