Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попонько

Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Брендуша, -ші, ж. Раст. Crocus sativus. Шух. I. 21. Cм. бриндуша.
Зано́зина, -ни, ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута. Чуб. V. 276.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Купальня, -ні, ж. Купальня. У овечих воріт є купальня. Єв. І. V. 2.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. Шевч. 375. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки. Шевч. 376.
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Сипнути, -пну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ сипати. Посыпать сразу. Сипне їм маку, — от вони поки визбірають, вона і втече од їх. Грин. II. 25. 2) Высыпать, выйти во множествѣ. От і братія сипнула. Шевч. Дітвора так і сипнула в сад. МВ. (О. 1862. III. 69).
Удячно нар. Благодарно, признательно.
Храмувати, -мую, -єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село. Г. Барв. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.