Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попонько

Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Божевільня, -ні, ж. Больница или домъ для умалишенныхъ. Шейк.
Голодраб, -ба, м. = голодранець. Полт.
Грубеле́зний, -а, -е. Очень толстый. Намацав грубелезного стовпа мурованого. Гн. І. 35.
Здвиж, -жу, м. Трясина. Н. Вол. у.
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Плястер, -ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Повтирюватися, -рюємося, -єтеся, гл. То-же, что и ути́рюватися, но о многихъ. Желех. Повтирювались усі в хату.
Потанцювати, -цю́ю, -єш, гл. Потанцовать. Потанцюй, кобзарю, я заграю. Шевч. 186.
Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать. Мил. М. 37.
Шарий, -а, -е. 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у. 2) шара юшка. Очень жидкій супъ, одна вода. Лебед. у. 3) це ша́рої кішки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное. Грин. II. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.