Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать. гарантировать.
Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. Мет. 81. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Мет. 225. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Макс. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Макс. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Греб. 381. Маленьке, але важкеньке. Ном. № 7329.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике. О. 1862. V. 78.
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Надриґа́нчик, -ка, м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті. Ном. № 10838.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня. Волч. у. (Лободовск.).
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Понуритися, -рюся, -ришся, гл. Угрюмо опустить голову. Ой вийде брат, — понуриться, вийде матір, — зажуриться. АД. І. 270. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стор. II. 14.
Шкаралупа, -пи, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208; корка арбуза и пр. Булатом ввесь обшився і був як в шкаралупі боб. Котл. Ен. VI. 29. Вже третій кавун доїдали.... по хаті шкаралуп, як на баштані коло куріня. Св. Л. 176.