Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Завіча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Предвѣщать. Ой голубе, голубе! завічаєш штось доброго для нашого молодого. Гол. IV. 438.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Половничник, -ка, м. 1) = полуничник. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.
Потонко нар. Тонковато.
Стільчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8. 2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130. 3) Cм. витушка.
Стрібло, -ла, с. = срібло. О. 1862. IV. 82.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили. Мкр. Г. 49.