Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. 2) Нищенскій.
Нагина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. нагну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Нагибаться, нагнуться, наклоняться, наклониться. Аж верби нагинались слухать тую мову. Що робити — не прибити, жати — не нагнеться.
Пообтісувати, -сую, -єш, гл. Обтесать (во множествѣ). Оці ось дубки пообтісуйте попереду.
Розстаньки, -ків, м. мн. = розстань.
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Cм. засніт.
Хараманити, -ню, -ниш, гл. Обманывать, дурачить.
Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.