Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакай, -кая, м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екат. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Конст. у. Мнж. 176. Кіевск. у. Поїхали вони раз колодки возити... та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. Cм. баюра, банджюр.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Палення, -ня, с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Піддерти Cм. піддирати.
Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.
Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ. Вх. Лем. 456.
Скапарати, -ра́ю, -єш, гл. Испортить, изгадить. — життя. Бѣдственно, жалкимъ образомъ провести свою жизнь. Желех.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно. Ном. № 642.