Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́чка II, -ки, ж. Ум. отъ жиця.  
Канальський, -а, -е. 1) Тяжелый, каторжный. Канальська работа. Ном. № 12844. Первоначальное значеніе этого слова: канальный, относящійся къ каналу. канальский похід — походъ козаковъ въ 1721 и 1722 гг. къ Ладогѣ для рытья канала; но такъ какъ эта принудительная работа оказалась крайне тяжелой (въ первомъ году умерло уже 2461 чел.), то слово и получило указанное значеніе. 2) Шельмовскій (отъ слова каналія). Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать, диковина й казать. Гліб.
Повередувати, -ду́ю, -єш, гл. Покапризничать, поприхотничать.
Позакочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.
Потокмитися, -млю́ся, -мишся, гл. Условиться, договориться. Вх. Зн. 70.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
Чвалай, -лая, м. Неуклюжій, неотеса, вахлакъ. Борз. у. Рудч. Чп. 256. Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять. Ном. № 10457.
Шкелет, -та, м. = кістяк. Сухий, невірний як шкелет. Котл. Ен. VI. 19.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ. Харьк. у.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.