Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 102). 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні. К. ЦН. 169.
Ґирд, -ду, м. Часть овечьяго стада. Черк. у.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Дола́пати Cм. долапувати.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього. Рудч.  
Облихословити, -влю, -виш, гл. Очернить, обнести, озлословить. Та бодай їх путь заклекотіла, як вони мене отак облихословили, хто його зна за віщо і про що. Богодух. у.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чухатися. Вх. Зн. 82.