Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блюдо, -да, с. = кубка. Вх. Зн. 30.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
Знаходити, -джу, -диш, сов. в. знайти, -йду, -деш, гл. 1) Находить, найти; обрѣтать, обрѣсти. Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою. Мет. 111. Посилала пані шукати. Шукали, шукали — не знайшли. МВ. ІІ. 52. Не знайду я такої дружини. Хата, 35. Там грішники перестають буяти, там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8. Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав. Котл. Ен. II. 17. 2) Знайти дитину. Родить ребенка. А її уже й не турбую, моєї бідної Папірусі, щоб уже благополучно знайшла. Г. Барв. 298.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. І. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Гол. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами. К. МВ. X. 3.
П'яташний, -а, -е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні. Харьк. г.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.
Харциз, -за, м. Разбойникъ, грабитель. Ме звір я — людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. Котл. Ен. IV. 50.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64.