Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барильчина, -ни, ж. = барило. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Доткну́ти, -ся. Cм. дотикати, -ся.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли. Вх. Зн. 43.  
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Пообмощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и обмостити, но во множествѣ.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Порівняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Сравнять. Порівняй, Боже, і гори, і долини. Мет. 315. 2) Уравнять. К. ЧР. 354. Всіх нас сира земля порівняє. Мир. Пов. ІІ. 42. 3) Сравнить.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл. 1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Грин. III. 284. Хто торка, тому відчиняють. Шейк. 2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя. Стор. МПр. 154. 3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сим. 57. Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось. Св. Л. 169.