Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гикавка, -ки, ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Лоба́нь, -ня́, м. Съ большимъ лбомъ.
Посіріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Спопеліти, -лію, -єш, гл. Обратиться въ пепелъ, истлѣть. Бодай стадо виздихало, бодай кужель спопеліла, бодай дитя скаменіло. Гол. І. 43.
Сюсі дѣтск. = пісі. О. 1861. VІІІ. 8.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Желех. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Учащати, -щаю, -єш, гл. 1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. Посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ. 2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.