Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Зди́рливий, -а, -е. Грабительскій.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. КС. 1899. ХП. 301. А в пікинери вербували, та теж охочих. Шевч. 591. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати. Грин. III. 601.
Плуганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять. Н. Вол. у.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Пошастатися, -таюся, -єшся, гл. = пошастати.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.
Тростиновий, -а, -е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.