Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимережити Cм. вимережувати.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний? Чуб. V. 621.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. Греб. 400. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Мет. 87. Попіл вітром розмахало. Шевч. 515. Вітер по полю слова розмахав. Шевч. 9.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене. Вх. Лем. 476.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл.го́лову. Опускать голову. Черк. у.