Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Н. п. Ум. вояченько.
Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. 1. 223.
Клохтіти, -хчу, -тиш, гл. Сильно кипѣть. Вх. Уг. 245.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Раїна, -ни, ж. Пирамидальный тополь. Черном. На зріст височенька, гнучка, станочок як та рата. О. 1862. VIII. 16.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Солодиця, -ці, ж.лісова. Раст. Polypodim vulgare. Вх. Лем. 468.
Фаріон, -на, м. Интриганъ. Шух. І. 33.