Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
Обоє, обо́х, обо́м, обома числ. Обое. Въ приложеніи къ людямъ обоє употребляется только въ томъ случаѣ, если говорится о мужчинѣ и женщинѣ вмѣстѣ. Є в мене криниця край перелазу, та вмиємось, милесенький, обоє разом. Чуб. V. 54., Ум. обойко.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Посіверіти, -рію, -єш, гл. = пошерхнути. Бач, як губи посіверіли.
Ринявець, -вця, м. Человѣкъ въ струпьяхъ, шелудяхъ. Вх. Лем. 460.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.