А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй.
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Намости́ти Cм. намощувати.
Описати Cм. описувати.
Попуск, -ку, м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш?
Різник, -ка, м.
1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника.
2) Торговецъ мясомъ.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює.