Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дев'ятилі́тник, -ку, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗОЮР. І. 113.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами. К. ХП. 114.
Канархати, -хаю, -єш, гл. 1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос. 2) Говорить невнятно, въ носъ.
Козеня, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. Ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Покрапати 2, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424.
Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині. Гол. II. 396.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.