Виляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Вилять. Виляє уже, як той пес.
2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй.
Ґринджо́лята, -лят, мн. Маленькія санки-дровни. Впрягла в ґринджолята павичку.
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно.
Мусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Ростріпувати, -ную, -єш, сов. в. ростріпа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Растрепывать, растрепать. Косо моя жовтенькая! не мати тя росчісує, візник бичем ростріпує.
2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка растрепала горнец.
Тьох! меж.
1) Выраж, біеніе сердца.
2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш.