Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будячок, -чка, м. Ум. отъ будяк.
Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Заквитува́ти, -тую, -єш, гл. = заквитати.
За́ки нар. Пока. Велю коням оброк дати, возниченькам постояти, заки мати прийде з саду. Мет. 226. Заки я схаменулась, — його вже й немає. МВ. (О. 1862. III. 60).
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. АД. І. 215. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Н. п. Почне перед панночками наругу на його зводити. МВ. (О. 1862. III. 48).
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.