Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Відряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відрядитися, -джуся, -дишся, гл. = виряжатися, вирядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся?
Давлю́чий, -а, -е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). Cм. Давучий.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ.
2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає.
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Уговор, -ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Шліхтувати, -ту́ю, -єш, гл. Смазывать пряжу шліхтою, піспою. Бобе піспу та й шліхтує нитки.