Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II.
Зніт, -ту, м. — дівочий. Рас. Epilobium palustre.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ.
Осмолити, -ся. Cм. осмолювати, -ся.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче.
Чичерчик, -ку, м. Встрѣчено въ нар. пѣснѣ вмѣсто черчик. Васильчику-чичерчику, посію тебе в городчику.