Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). Ув. вайлюка.
Вугрин, -на, м. = зеленяк.
Ґалама́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) = Ґаджалаґати. 2) Вздоръ говорить. Не буду казать, нічого ґаламаґать язиком: не чув, хоч і був там.
Заба́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? 2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці.
За́дній, -я, -є. 1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. 2) За́дню па́сти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ. 3) За́дня ки́шка. Заднепроходная кишка.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така.
Переночувати, -чую, -єш, гл.
1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною.
2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного.
Позахарчовувати, -вую, -єш, гл. Заморить голодомъ, плохимъ кормомъ (многихъ). Пішли наші корови по руках, зробились такі позахарчовувані.
Примежовувати, -вую, -єш, сов. в. примежувати, -жую, -єш, гл. Примежевывать, примежевать, прирѣзать (земли).
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.