Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103.
Крижатий Cм. крижастий.
Кружівка и кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретено? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Грин. ІІІ. 72. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку. Грин. III. 92.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Окалясом нар. Вокругъ, окольнымъ путемъ. Тепер і Бог ходить окалясом, а колись ходив по землі. Борз. у.
Подолежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Долежаться (о многихъ). Подолежувалися, що вже сонечко під обід підбилося. Харьк.
Рознюхати Cм. рознюхувати.
Сс... = зс..
Укутувати, -тую, -єш, сов. в. укутати, -таю, -єш, гл. 1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. Г. Барв. 180. 2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали. Котл. Н. П. 347. Укутали, за 'дин день цілий хліб. Кролев. у.