Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. весною, на весні. Весной.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав.
2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ).
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння.
Завзя́то нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято.
Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Її зомліла душа.
Мі́ряти, -ряю, -єш, гл. 1) Мѣрить, измѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. 2) Цѣлить, прицѣливаться, мѣтить.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Прикорень, -рня, м.
1) Часть ствола у корня, пень.
2) = прикол. Боли держить на прикорні. Порося з прикорнем утекло.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати.