Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багновиця, -ці, ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. І. 22.
Брате. Сокращ. зват. пад. отъ брат. Дивись, бра, перший раз на своїм віку бачу.... що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? Чуб. V. 1126 — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. Харьк. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф.
Пеленувати, -ну́ю, -єш, гл. Пеленать. Годувала, пеленувала, ніченьки не досипала. Грин. III. 370.
Підо пред. = під. Підо мною татари стояли. Чуб. V. 386.
Прищити, -щить, гл. 1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид. 2) прищі прищити. Cм. прищ 2. Сим. 205.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.