Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виссати Cм. висисати.
Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. Мир. Пов. І. 116. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни. Ном.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко. Ном. № 11612.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Повисіти, -шу, -сиш, гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у.
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Хованка, -ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. Н. Вол. у.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.