Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Зашкваркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.; зашкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть на огнѣ.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло.
Скісок, -ска, м.
1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Ум. стадечко, стадце.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной.
Шкраб, -ба, м. 1) Родъ кушанья: мука, перебитая съ яйцами и запеченная въ рынкѣ. 2) = шкарбан 1. Однімав шкраби на всю свою родину.