Бук, -ка, м.
1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками.
2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Буком того, хто не боронить свого.
Вичумакувати, -кую, -єш, гл. Заработать чумачествомъ. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів.
Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив.
Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі).
Косоритися, -рюся, -ришся, гл. Заявлять претензіи; дерзкимъ быть съ кѣмъ либо.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый.
2) О растеніи: склонившійся.
Прислів'я, -в'я, с. Пословица, поговорка. Українські приказки, прислів'я і таке инше. Збірники О. В. Марковича і др. Спорудив. Ж. Номис.
Разом нар.
1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає.
2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити.
3) Иногда. Разом густо, а разом пусто.
4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. І дуже дорого, і гроші не можна разом.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.