Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барзки нар. = барзо. Вх. Лем. 390.
Берестюк, -ка, м. = берест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. І. 118.
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Крутовина, -ни, ж. Склонъ, спускъ (въ оврагѣ, напр.). Мнж. 183.
Наштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Прибавить, надставить.
Привіятися, -віюся, -єшся, гл. Прибыть, притащиться, явиться (неуважительно къ прибывшему). Забув же він сови позвать; а совонька не гнівалась, сама вона привіялась. Грин. III. 662.
Рублінник, -ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 173.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.