Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. 2) — морський. Альбиносъ. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Ум. воронок. Ув. вороняка.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада!
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили.
Одна Cм. один.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Страшний, -а, -е. Страшный. Страшний чоловік. Ввійшов о. Хведор блідий і страшний. Страшний суд. страшний тиждень. Страстная недѣля.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину.