Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боголюбно нар. Боголюбиво. Чуб. І. 176.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. Cм. кабзувати 2. 2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Купцем нар. см. купець.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Гол. І. 280. Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. Г. Барв. 170. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Повиплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Виплодиться, вивестися (о многихъ).
Розгорнути, -ся. Cм. розгортати, -ся.
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.
Утанажити, -жу, -жиш, гл. Изморить, утомить до крайности. Сіла вона на його і давай гонить аж до світа, і утанажила так, що ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Грин. І. 285.
Цегельників, -кова, -ве Принадлежащій кирпичному мастеру.