Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27.
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
За́мі́шка, -ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371. 8) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. Чуб. V. 1132. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку. Вх. Зн. 40.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Отати, -тану, -неш, гл. Ослабѣть, обезсилѣть. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляха й спить до полудня. Волч. у.
Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. І. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Н. п. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104.