Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни.
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Довгому́дів, -дова, -ве. Принадлежащій довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати.
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла.
Перемолоти, -ся. Cм. перемелювати, -ся.
Пописувати, -сую, -єш, сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл.
1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. Там (у книгах) усе як раз пописано.
2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Рожево нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. І синьо, й рожево коло тії хатки.
Смирити, -ся. Cм. смиряти, -ся.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.