Вичісувати, -сую, -єш, сов. в. вичесати, -шу, -шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї.
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить.
Нагука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Окликнуть, позвать кого. Трохе згодом біжить і півень. «А, сякі-такі, — кричитъ, — як я, де не найду зернятко, сам не їм та вас скликаю; а ви на мене так і не нагукали». Нагукай його! 2) Накричать. Нагукай на його!
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Гуси сичали. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння.