Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.
Вітрильний, -а, -е. Парусный. Желех.
Доди́бувати, -бую, -єш, сов. в. доди́бати, -баю, -єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.
Зарі́затися, -жуся, -жешся, гл. Зарѣзаться. Вийшов я з ножем в халяві з броварського лісу, щоб зарізаться. Шевч. 420.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік. Звенигор. у.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 434.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз! Мнж. 13.
Прочуматися, -маюся, -єшся, гл. Опомниться, очнуться, прійти въ себя, прійти въ чувство. Нехай трохи прочумається. Котл. Н. П. 385. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. І. 14.
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять. Кв.