Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Ізм.. Cм. зм...
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. ЗОЮР. II. 28. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла. Зміев. у.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ. Шейк. 2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Футро, -ра, с. 1) = хутро. 2) Шуба, шубка. Гол. Од. 17. Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Мавшого футра. Св. Л. 183. Ум. футерко. Гол. Од. 17.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно. МВ. ІI. 75.