Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. 2) — чай. Заварить чай.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. Дали кужелю прясти. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. дим кужілем. Дымъ клубами.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Пасіка, -ки, ж. Пчельникъ. Хто має пасіку, той має мед. Ум. пасічка. Божу пасічку певно стереже.
Прореготати, -чу, -чеш, гл. Просмѣяться. Увесь вечір прореготали — так весело було.
Розбагатшати, -шаю, -єш, гл. = розбагатіти.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир.