Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Кріпкенький, -а, -е. = кріпенький. Коник він кріпкенький. Греб. 403.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.
Понаважувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
Простругувати, -гую, -єш, сов. в. проструга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Проходить, пройти строгая, прострогать. 2) Прочищать, прочистить дорогу. Простружу доріженьку к святому Великодню, — водицею заллє. Мил. 193.
Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Хазяйливий, -а, -е. = хазяїновитий. Пани-сусіде нашу панію похваляють-величають: отто хазяйлива! МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Хазяйлива була вдова. Г. Барв. 304. Хазяйлива натура. Мир. ХРВ. 225.
Халеб, -ба, м. Названіе собаки въ загадкѣ. Іде попита коло плота, питається Халеба — чи є понура вдома. Ном. стр. 294, № 121.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. І. 16.