Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важки, -ків, мн. Вѣсы небольшіе. Угор.
Гніви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сердить, раздражать, гнѣвать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи. Біл.-Нос.
Жило́, -ла́, с. = жало.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний — нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
Наба́читися, -чуся, -чишся, гл. Вдоволь насмотрѣться. Желех.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.
Привітно нар. Привѣтливо. Стор. МПр. 52. Въ знач.: уютно. Там (у кімнаті) було тепло, гарно, спокійно, привітно зімньої темної ночі. Левиц. Пов. 190. Ум. привітненько.
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Лебед. у. Простяжна гора. Н. Вол. у.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.