Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. 2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
За́ступ, -па, м. Заступъ. Лихого справить заступ та лопата. Ном. № 3230. Візьми заступ та викопай отут ямку. Харьк. Ум. заступе́ць, за́ступочок. Грин. III. 56.
Квакун, -на́, м. = квак.  
На́глядом нар. Не выпуская изъ виду, слѣдомъ. Чоловік її... хутенько з дому, та за нею зараз і пойшов наглядом: куди вона піде. Рудч. Ск. І. 172.
Пивовар, -ра, м. Пивоваръ.
Попхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіевск. у. Хто його зна, чи похотять люде. Камен. у.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу. Лубен. у.
Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.