Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську.
Дорива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дорва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Дорываться, дорваться.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко.
Пригостити, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Прибыть, пріѣхать въ гости. Ми пригостили до Илаша. В царя дочку заручили, та й додому пригостили.
2) Принять какъ гостя, угостить. І ця сестра його пригостила добре.
Ридванний, -а, -е. Относящійся къ ридвану.
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода.
Сітянка, -ки, ж. Плохая, рѣдкая ткань. Пресвята Покровойко, покрий мою головойку яков таков сітянков, няй зістану христянков. Старомиск. у. въ
Соромляжий, -а, -е. = соромязливий. Така вже в нас соромляжа, мов засватана.
Укро нар. Трудно, тяжело.