Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпешно = безпечно КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. І. 4.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Забув віл, коли телям був. Ном. № 1044. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Рудч. Ск. І. 20. Забувим латини. Чуб. III. 353. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули! Ном. № 1448.
Заприсяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заприсягти, -гну́, -не́ш, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Лободи́на, -ни, ж. Стебель лебеды. По городу ходила, лободину зломила. Н. п. Живе, як сорока на лободині. Ном. № 2115.
Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. Ум. очерете́ць.
Скочка, -ки, ж. 1) Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 267. 2) мн. Раст. а) Sempervivum hirtum L. ЗЮЗО. І. 136. б) Sempervivum tectorum L. ЗЮЗО. І. 136.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова. Грин. II. 349.