Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки.
Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом.
Захолод, -ду, м. Студень, заливное. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила І порося свячене, і паска заввишки з козацьку кучму, і захолоди, і всякі страви.
Зашеретува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Врѣзаться во что и увязнуть. Оце їхав та й зашеретувавсь у грязюку.
Кавонька, кавочка, -ки, ж. Ум. отъ кава.
Культивувати, -вую, -єш, гл. Культивировать.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни.
Питний, -а́, -е́ Употребляющійся для питья. У мене є питний мед.