Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Запобіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. запобі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить. 2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Запобігай світа, поки служать літа. Запобіг лиха. Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога. Чого ти хотіла, того й запобігла. 3) Заискивать, заискать. Менший перед більшим запобігає. Сами люде мене запобігали. — ла́ски. Пріобрѣтать, снискивать, снискать расположеніе. То голота п'яна, мужичії діти, що не хочуть у вельможних ласки запобігти. Такої ласки можна і в цигана запобігти.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Палениця, -ці, ж.
1) = паленина.
2) Печеная прѣсная лепешка.
Пеня, -ні́, ж.
1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня!
2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська.
3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню.
4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Посохнути, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Инше насіння, посходивши, посохло.
Утасуватися, -суюся, -єшся, гл. Влѣзть, залѣзть, втиснуться, забраться. А ти чого сюди втасувався?
Чмалений, -а, -е. = чмелений. Хмара хмару швидко гоне, грім по небу торохтить, вітер плаче, вітер стогне, дощ по вікнах порощить. Під чмалену сю незгоду мов побиті люде сплять.
Шашок, -шка, м. Порода собаки. Бігають ляхи, вражі сини, як шашки по ринку.