Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ. Вх. Зн. 30.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Мерви́стий, -а, -е. Измятый, помятый. Мервиста солома.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. К. Іов. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Ном. № 769. Судом правдивим осудити. К. Іов. 76. 2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Сим. 210. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Гн. II. 144. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376.
Продиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. продертися, -ру́ся, -решся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось... затріщало, продираючись між кущами. Стор. МПр. 81. Почали вони поміж тими кущами продиратися. КС. 1882. XII. 590.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.