Бережина, -ни, ж.
1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною?
2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо.
Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком.
Мушке́тний, -а, -е. Мушкетный.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла.
Річно нар. Въ годъ. Плачу два карбованці річно.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба.