Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Замога́ти, -га́ю, -єш, сов. в. замогти́, -жу, -жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. 2) Быть въ состояніи.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3.
Кучматий, -а, -е. Густой и всклокоченный (о мѣхѣ).
Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ.
Піспа, -пи, ж. 1) Мучной отваръ съ мѣломъ для побѣлки стѣнъ. 2) Мучной отваръ для квашенья яблокъ. Добрі у вас яблука, мабуть у піспі мочені?
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Свашки і приданки роздягають молоду. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. І скроплював безплодную пустиню. Не скропиш того свяченою водою.
Супроти, супротив, нар. Противъ. Супротив двора та твоя кума. Супротив його ніхто не встоїть.