Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будзьок, -дзька, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Водорщі, -щів, мн. = водохреще. Желех.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Чуб. VII. 381. Вас. 193. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Чуб. ІII. 34. Мій верх і заткало. Ном. № 2575.
Казка, -ки, ж. Сказка. В пісні правда, а в казці брехня. посл. ум. ка́зочка. От вам казочка.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась. Левиц. І. 334.
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.