Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Броварський, -а, -е. Пивоварскій.
Викривити, -ся. Cм. викривляти, -ся.
Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Колоть. В серце коле. Шевч. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові. Левиц. І. 2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Ном. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Посл. 3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів. ЗОЮР. 4) Рѣзать (свиней). 5) Раскалывать. Тріски колоти.
Матерюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть посаженной матерью. Черк. у.
Недбайливо нар. = недбало.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Розмахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ розмахуватися. Размахнуться.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Тьох! меж. 1) Выраж, біеніе сердца. 2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.