Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Грабо́вий, -а, -е. Грабовый. Чуб. У. 674. Між дубовими та грабовими гаями. Левиц. І. 203.
Загили́ти Cм. загилювати.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці. Черниг. у.
Понатомлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Потайник, -ка, м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189.
Розцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Расцѣловаться. Розцілувався, як жид на шабаші. Ном. № 11586.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.