Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = містище. Вх. Зн. 36). 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. Ум. гніздечко.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Жи́тельний, -а, -е. = житяний. Да зрабила пужку жительну. Грин. ІІІ. 49.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. 2)на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Охмелятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вытрезвляться. Ну к чорту! Швидче охмеляйся. Котл. Ен. V. 29.
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.  
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.