Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. Котл. Ен. ІІІ. 14. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. К. ЧР. 334. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч.
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Зінькі́вка, -ки, ж. 1) Сортъ деревянныхъ курительныхъ трубокъ: небольшая круглая трубка съ короткой шейкой. Вас. 148. 2) Островерхая высокая барашковая шапка. Вас. 156.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100.
Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь. Ком. І. 49.