Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Кв. Так і бехнув з горища. Мнж. 113.
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Герцювання, -ня, с. 1) = герець. 2) = гарцювання.
Гой! меж. = ой, гей. Шух. І. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже! Чуб. ІІІ. 299.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Зопак нар. hа зо́пак. Въ обратную сторону. Коли сонечко на зопак зійде, тоді, сестрице, гостьом в вас буду. Мл. л. сб. 232.
Лягти́ Cм. лягати.
Наготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = наготовити. Наготуй шабельку та й воюй зі мною. Чуб. V. 425.
Несконченний, -а, -е. = нескінченний.
Печиво, -ва, с. 1) Печеніе. Оце увесь хліб одного печива. Біг дасть до печива — нѣтъ пока. Мнж. 167. Дайте милостини Христа ради! — Бог дасть, — до печива. 2) Хлѣбъ одного печенія? Печиво хліба спечемо. Грин. III. 104. Паляниця — забудька, що з усього печива сама зосталася в печі забута. Ном. № 259.