Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борознувати, -ную, -єш, гл. Бороновать. Сєм синов оре, сєм борознує. Чуб. V. 821.
Загля́діти Cм. загледіти.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє. Кіевск. у.
Опалити, -ся. Cм. опаляти, -ся.
Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Пообсисатися, -саємося, -єтеся, гл. Обсосаться, объѣсться, сося. Ось пійду йому телят до корів повипускаю, — нехай пообсисаються. Г. Барв. 195.
Сопляк, -ка, м. = сопіль. Мнж. 7.
Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.