Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. в брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. брехунчик. Ув. брехуняка. Драг. 167.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Завпе́рше нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався. Макс.
Заме́рлий, -а, -е. 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Рудч. Ск. І. 21. Насилу десять чоловіка його подужали. Стор. МПр. 84. 2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Левиц. І. 155. Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх. Чуб. II. 506.
П'ятина, -ни, ж. Пятая часть. Желех.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас. Чуб. VI. 141.