Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. ЮР. Збор. Петренко. 49. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. Желех. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к. Желех.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у. МУЕ. III. 24.
Нао́пуль нар. На половину. Чуб. VII. 551.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. Чуб. VII. 378. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. Cм. оснач.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.