Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламута, -ти 1), м. = баламут 1. Шейк. 2) ж. Затрудненіе, замѣшательство. Угор.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Мнж. 166. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться. О. 1862. V. Кух. 35.
Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
Згло́титися, -чу́ся, -тишся, гл. Столпиться, собраться толпой. Вх. Зн. 21.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Гол. І. 251. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить. Гол. І. 349.
Підпавок, -вка, м. = перепел. Вх. Зн. 446.
Попідсипати, -па́ю, -єш, гл. 1) Подсыпать (во множествѣ). 2) Подлить (во множествѣ). 3) Положить яйца подъ насѣдки.
Правдивість, -вости, ж. Правдивость. К. Бай. 65. Апостоли правдивости святої. К. Дз. 23. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця. К. Псал. 58.
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.
Суспіль нар. 1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю. Волч. у. 2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц.