Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. (1834), 15.
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). . Ум. кепта́рик.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня.
Подомальовувати, -вую, -єш, гл. Окончить писать красками (многое). Що пороспочинав, усе подомальовував.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ледащо з цілого світа. Газда цілою губою. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.