Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. І. 222.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus. Радом. у.
Роспачливий, -а, -е. Отчаянный. Уже в хаті ридання голосне та гірке роспачливе. МВ. ІІ. 142.