Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Маркев. 57. Одпасся людським потом. Сим. 226.
Ґивт, -ту, м. = Ковток. Вх. Лем. 407.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було? Чуб. І. 139.
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. Мет. 9. Шевч. 93. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41.
Нава́блювати, -блюю, -єш, сов. в. нава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь (многихъ).
Притуманити Cм. притуманювати.
Сліпота, -ти, ж. 1) Слѣпота. Г. Барв. 370. 2)куряча. а) Болѣзнь: куриная слѣпота. Ах ти куряча сліпота! Ном. № 8540. б) Раст. a) Helianthemum vulgare. Вх. Пч. І. 10. б) Ranunculus polyganthemos L. ЗЮЗО. І. 133.
Упослід нар. 1) Послѣ. Вх. Зн. 73. 2) Наконецъ, въ заключеніе.