Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмоложуватися, -жуюся, -єшся, гл. О раст.: вновь зазеленѣть. Пішли дощі і на городі стало відмоложуватись.
Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. ІІІ. 78.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Стор. МПр. 30. Кортить таки тобі домівка.
Ладування, -ня, с. Нагрузка.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня. Вх. Зн. 64.
Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Удогонь нар. Вдогонку. Поїхали за ним удогонь, догнали. Новомоск. у.
Хворовий, -а, -е. Болѣвшій. Це дитина не хворова: її тільки перехрестили, а вона і вмерла. Харьк. у.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра. Рк. Левиц.