Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.
Кумак, -ка, м. зоол. Bombinator ignaeus. Шух. І. 22.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Недолюд, -да, м. = недолюдок. Шевч. 184. Добивають вони мене, недолюди, не боячися Бога. Шевч. (О. 1862. III. 7).
Непритомний, -а, -е. Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Стеряти, -ряю, -єш, гл. 1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Новомоск. у. Коли емірати, то емірати, то все треба день стеряти. Ном. № 4269. 2)дитину. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.