Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридливий, -а, -е. Брезгливый. Левч. 6.
Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Відомісінький, -а, -е. Совершенно, вполнѣ извѣстный. Там мені й стежечка знакомісінькі, хати усі відомісінькі. МВ. (О. 1862. І. 73).
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Мет. 345. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. Чуб. V. 849. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. К. Хмельн. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома. Н. Вол. у.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Крутоголов, -ва, крутоголо́вач, -ча и крутоголо́вець, -вця, м. зоол. Вертишейка, Junx torquilla. Вх. Зн. 30. Желех.
Наплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. наплу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Напутывать, напутать. Наплутала ниток та й пішла, а мені треба росплутувати. Харьк. 2) Путаться, спутаться въ словахъ. Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала.
Перекидати I, -да́ю, -єш, сов. в. перекидати, -даю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати. Черниг.
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі. Шух. І. 15, 122.