Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовкувати, -кую, -єш, гл. Быть волкомъ. Не перестане, мабуть, князь поти князювати, поки вовк вовкувати. К. Бай. 39. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений. Г. Барв. 453.
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба. Ном.
Жарту́н, -на, м. = жартівник.
Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче. Гол. III. 458.
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница. Волч. у.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Маківни́к, -ка, м. Лепешка изъ меду и маку. Ум. маківничок. Тая бубличка їй дає, друга маківничка. МВ. І. 48.
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.