Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі.
2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик.
Продіймати, -ма́ю, -єш, гл. = продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає.
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик».
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Уменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. уменшитися, -шуся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Зачала ся жовнарева мошонка вменшати.