Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.
Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий. Желех.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.
Пороззявляти, -ляємо, -єте, гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються. Харьк.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.