Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Єв. Мр. І. 34. Не дозволю кров людськую марне розливати. К. Досв. 218.
Жадо́та, -ти, ж. = жадоба.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Перекладка, -ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Підвернути, -ся. Cм. підвертати, -ся.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати. Вх. Лем. 462.
Ростяпака, -ки, об. Разиня. Ото ще чортова ростяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться. Борз. у.
Солодкомолокий, -а, -е. Сладострастный. Дарма що крихкотіла, про те солодкомолока. Луб. у.