Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Замудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Замудрить, замудрствовать. Отце Нептун замудрував. Котл. Ен. II. 7.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. І. (Правда 1868, 520).
Мацюра́, -ри, ж. Палка толстая. Він мене оперезав сучковатою мацюрою по спині, отакою — в руку завтовшки. Александров. у.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.