Виліплювати, -люю, -єш, сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш.
Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Реп'ях, -ха, м. 1) Раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як репях. 2) — польовий. Раст. Carduus nutans. Ум. реп'яшок.
Спектися, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Испечься. Спікся хліб.
2) Изжариться. Ще гуска не спеклася.
3) Быть опаленнымъ солнцемъ.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.
Толкуватися, -куюся, -єшся, гл. = товкуватися. Толкуйся, як Головко в погребі.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду.
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.