Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка.
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Наздрі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Осмотрѣться. Як прийду додому, то свекруха не дає й наздрітися, все мене лає.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Слідець, -дця, м. Сыщикъ. І порішили вони чи так, чи инак, не жалуючи нічого, зловити отамана, і вирядили шукачів та слідців.
Челестник, -ка, м. = челюстники.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
Шнур, -ра, м.
1) Веревка. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі.
2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ).
3) Рядъ. Сидить шнур голубців.
4) Мѣра длины: 21 сажень.
5) Пуповина.
6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. Ум. шнуро́к.