Добива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. 1) Добиваться, добиться; достигать, достичь чего либо. Багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати. Як в биком не биться, а все молока не добиться. 2) Добираться, добраться; доходить, дойти; достигать, достичь чего. До преосвященного добийтесь, то буде і в вас благочестие. Добився він до раю. Не загине наша слава, доб'ємося до Варшави. Міст тріщить, лист осипається: змій додому добивається. І аж в середу у Хрестці к вечеру добились.
Запоро́жчик, -ка, м. Запорожскій козакъ. Чи заступляться ж то за хрещений люд наші запорожчики?
Качуляти, -ля́ю, -єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із хор на долини.
Повидумувати, -мую, -єш, гл. = повигадувати. Отсе три дні панські одбудеш, а четвертий за подушне, п'ятниця й субота якісь толочні повидумували.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. По три, по два стариї кайдани посправляв.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками.
Сіва, -ви, ж.
1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою.
2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Стрілити Cм. стріляти.
Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Було ж їх тисяч зо дві.
