Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Лохв. у. Cм. еще навій. Конст. у. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку. Кіевск. у.
Ду́па, -пи, ж. Задница. Вх. Уг. 237. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. ЗОЮР. І. 320. Ум. ду́пка.
Побреніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Потечь журча; полетѣть жужжа. Текли річки, nобреніли до Заводовської аж у сіни. Чуб. III. 220. 2) Цвѣсть нѣкоторое время. Маківка побреніла та й осипалась.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Рипливий, -а, -е. Скрипучій. Рипливий віз. МВ. ІІ. 14.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Скиснути Cм. окисати.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хупавий, -а, -е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Чуб. ІІІ. 235. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Черниг. у., Ум. хупавенький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись. Черниг. у.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.