Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Їз, їзу, м. Запруда рѣчки для ловли рыбы. Ном. № 14145. Cм. яз. Ум. їзок. Сим. 146.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Перепонка, -ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ. Харьк. у.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Г. Барв. 147. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги. Чуб. V. 321. 2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили. Рудч. Чп. 95.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis. Вх. Лем. 264.
Сабе меж. = цабе.
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.