Бевхати, -хаю, -єш, гл. Ударять глухо.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка.
Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. Півроку збігло за водою. 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? 7) Только сов. в. — кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних.
Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться.
Озиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. озирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Озирнеться моя матюнка: чого стоїш, моя донечко.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Зуби... повыпадали.
Просапати Cм. просапувати.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха.
Шапурка, -ки, ж. Плюска орѣха.