Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божниця, -ці, ж. 1) = божник. Мил. 170. 2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Ном. № 11728. Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Св. Л. 86. Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Гн. І. 41. Ум. божничка.
Бусол, -сла, м. = бусель. Драг. 8.
Ґля́ґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Створаживать молоко. Гол. І. Вступл. 700.
Ми́мо нар. и пред. Мимо. Мимо церкву їдьте, а тоді уліво повернете. Мимо церкви святої проїзжали, за гордостю, за пишностю з глави шличка не здіймали. Мимо колодізь ішли.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Настирна дитина.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Понатискувати, -ся, гл. = понатискати, -ся.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Попротоптуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и протоптатися, но во множествѣ.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.