Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать.
Відкладання, -ня, с. Откладываніе.
Глухо нар.
1) Глухо.
2) Беззвучно, мертво, глухо.
3) Пусто, глухо.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве.
Зумітися, міюся, мієшся, гл.
1) = зуміти. А щоб ти зумілася! у.
2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася.
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. (Чайка) літала над його могилою і кишкам.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Раскапризничаться.
2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів.