Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австрия́т, -та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40.
Вищенар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Ном. № 7322. Вище лоба очі не ходять. Ном. № 1017. Хто вище злізе, дужче пада. Ном. № 14313.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Комашня I, -ні, ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ. Угор.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. Cм. лут.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Тихше нар. Сравн. ст. отъ тихо.
Утикати I, -каю, -єш, сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50. 2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк.