Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Тріщання, -ня, с. Трескъ. Голоса змішувались з птичим співом, з диким тріщанням трав'яних коників.
Хирячка, -ки, ж. Болѣзнь. Хирячка напала Катрю, треба лічити.