Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Гол. І. 50. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Грин. ІІІ. 491. Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. ІІІ. 548.
Гліг, глогу, м. = глід. Желех.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Перенудити, -джу́, -диш, гл. 1) Истомить, нагнать тоску, скуку. 2) безл. Перестать тошнить.
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia. Вх. Пч. II. 29.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? Левиц. Пов. 140. На роспрощання поставили могорич. Св. Л. 188.
Свідчитися, -чуся, -чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790.