Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока.
2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Ум. білолиценький.
Гадина, -ни, ж.
1) Гадъ, пресмыкающееся животное, змѣя. В'ється, як гадина. Гадина в його словах дихає. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой воръ). Туга коло серця як гадина в'ється.
2) — сліпа = веретінник, Anguis fragilis.
3) — сороката. Pelias chersea.
4) — чорна. Pelias chersea.
5) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадинка. гадинонька, гадиночка.
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться.
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише.