Вештання, -ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе.
Дзявкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Дзявкати. Сучечка біга коло хати та й дзявкотить.
Же́жко нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко».
Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин.
Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. В Жаботині родилося, инде не привикну.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Перешкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Перейти хромая.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Ум. ручаєць.