Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. Стор. Н. 167. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь. Н. Вол. у.
Пташок, -шка, м. Ум. отъ птах.
Скит, -ту, м. Скитъ. К. Бай. 112.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне: Ном. № 5770.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Фалатати, -таю, -єш, [p]одн. в.[/p] фалатнути, -ну, -неш, гл. Рвать, разорвать въ куски. Фр. (Желех.).
Чорнокленовий, -а, -е. Пакленовый, изъ паклена. Удлище довге, чорнокленове. Морд. Оп. 36.