Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивірити Cм. вивіряти.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217. 2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Н. п. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.
Кулешня, -ні, ж. = коле́шня. Ой вийшов я д горі, д горі та й став за кулешнев. Гол. II. 360.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Печериця, -ці, ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. Фр. (Желех.).
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.